Ukraina - Lietuva

Lietuva

Mačionys

Теодор Дутчак

Mano kaimas - mano globėjas

Aš dar nepamirštu savo gimtosios ribos:
Mano kaimas, vyšnių žiedai,
Lynų namai iš tolimų kelių,
Nes ten yra mano namai, mano globėjas.

Jie girdi paukščių dainą,
Kaip gluosniai, pynėsi

Į silpną spyruoklę,
Kaip karvės ganėsi ganykloje,
Aš buvau kaime,

Ten gimiau ir užaugau
Pirmą kartą peržengiau bažnyčios slenkstį,
Nuėjau į senąją mokyklą
Draugystės dešinėje pakrantėje.

Linkiu kaimu kitiems mėgautis,
Auginti čia vaikus - pasaulio tautas,
Bus jie laimingi ir galingi
Šimtais ir tūkstančiais metų!

Jums bus ir meilė nuoširdžiai ir amžinai,
Maldoje kiekvieną dieną prisiminti,
Mano kaimas, mano lopšys,
Jis - mano meilėje ir mano liūdesy.

Teodoras Dtchak

Моє село - мій оберіг

Я не забуваю свій рідний поріг
Моє село, черешневий цвіт
Лину додому з далеких доріг,
Бо там моя хата, мій оберіг.

Там чути, як пташка співає,
Як тополі шелестять весною,
Як ідуть корови у поле
Я сумую село за тобою.

Там я родився і виріс
Вперше переступив церковний поріг,
Ходив до старенької школи
Дружбу вірно беріг.

Живи село на радість людям
Рости дітей - нації світ,
Будь щасливе та могутнє
На сотні тисяч літ!

Тебе любитиму щиро й вічно
У молитвах згадуватиму щодня,
Моє село, моя колиска,
Моя любов, моя журба.

2014 рік

Foto Теодор Дутчак