2014 m. rugsėjo 30 d., antradienis

Ukraina - Lietuva

Lietuva



Mačionys

Теодор Дутчак
Mano kaimas - mano globėjas
Aš dar nepamirštu savo gimtosios ribos:
Mano kaimas, vyšnių žiedai,
Lynų namai iš tolimų kelių,
Nes ten yra mano namai, mano globėjas.
Jie girdi paukščių dainą,
Kaip gluosniai, pynėsi
Į silpną spyruoklę,
Kaip karvės ganėsi ganykloje,
Aš buvau kaime,
Ten gimiau ir užaugau
Pirmą kartą peržengiau bažnyčios slenkstį,
Nuėjau į senąją mokyklą
Draugystės dešinėje pakrantėje.
Linkiu kaimu kitiems mėgautis,
Auginti čia vaikus - pasaulio tautas,
Bus jie laimingi ir galingi
Šimtais ir tūkstančiais metų!
Jums bus ir meilė nuoširdžiai ir amžinai,
Maldoje kiekvieną dieną prisiminti,
Mano kaimas, mano lopšys,
Jis - mano meilėje ir mano liūdesy.
Teodoras Dtchak


Моє село - мій оберіг
Я не забуваю свій рідний поріг
Моє село, черешневий цвіт
Лину додому з далеких доріг,
Бо там моя хата, мій оберіг.
Там чути, як пташка співає,
Як тополі шелестять весною,
Як ідуть корови у поле
Я сумую село за тобою.
Там я родився і виріс
Вперше переступив церковний поріг,
Ходив до старенької школи
Дружбу вірно беріг.
Живи село на радість людям
Рости дітей - нації світ,
Будь щасливе та могутнє
На сотні тисяч літ!
Тебе любитиму щиро й вічно
У молитвах згадуватиму щодня,
Моє село, моя колиска,
Моя любов, моя журба.
2014 рік




Foto Теодор Дутчак





Komentarų nėra: